Монтаж низьких радіаторів
Низькі радіатори – сучасні радіатори оплалення, призначені для експлуатації в будинках з нестандартним плануванням, обмеженим простором та панорамними вікнами.
Види монтажу низьких радіаторів
Завдяки компактному розміру такі батареї опаленняї рівномірно розподіляють тепло, не займаючи багато місця. Це робить їх ідеальним варіантом для обігріву приватних будинків, квартир та офісних приміщень з низькими підвіконнями або з панорамним склінням.
Однак для підтримки високого ККД потрібно дотримуватись правил монтажу, що є ключовою умовою ефективної роботи таких приладів. Вони встановлюються одним із двох способів:
- на стіну (за допомогою кронштейнів);
- на підлогу (на спеціальні ніжки).
Етапи монтажу низьких радіаторів
1. Виміри та підготовка
Перше, що потрібно виконати – це виміри. Вони знімаються з урахуванням висоти, довжини та глибини пристроїв. Найкраще місце – під підвіконням або вздовж панорамних вікон. Це допомагає уникнути конденсації вологи на склі та домогтися рівномірного розподілу тепла. Далі слідує розмітка місць під кронштейни (настінні або підлогові).
2. Вибір типу кріплення
Наступний крок – встановлення низьких радіаторів опалення, які можуть кріпитися кількома способами: на гачки, болти, клямки або на опори. Кількість тримачів залежить від довжини обігрівача: зазвичай на 1 м потрібно 2-3 кронштейни. Також треба стежити за рівністю фіксації, використовуючи рівень. Інакше нахил негативно позначиться на рівномірності заповнення приладу теплоносієм.
3. Підключення за схемою
Далі йде підключення низьких радіаторів найбільш доречним способом: бічним, нижнім або діагональним. При бічному з’єднанні з опалювальною системою обидві труби (вхідна та вихідна) розміщуються з одного боку батареї. При діагональному типі вхід теплоносія до радіатора знаходиться зверху, а вихід – знизу на протилежному боці. Але найчастіше для таких батарей використовують нижнє підключення. Воно дозволяє приховати труби, не порушуючи естетичного вигляду приміщення. Для з’єднання з системою використовують різні фітинги з огляду на матеріал, з якого виготовлені труби.
4. Встановлення регуляторів
Після цього встановлюють термоголовку. Вона буває двох видів: виносна (дистанційна) та вбудована. Сучасні термостатичні головки можуть бути оснащені рідинним датчиком або електронним дисплеєм. Також монтують відвідник повітря – ручний (кран Маєвського) чи автоматичний, що не вимагає контролю за скупченням повітря. Ці пристрої забезпечують комфортний мікроклімат у приміщенні та заощаджують енергію.
5. Перевірка системи
Фінальні роботи монтажу низького радіатора пов’язані із перевіркою на герметичність. Для цього заповнюють систему теплоносієм під робочим тиском і через 1-2 години оглядають батарею та місця з’єднання на предмет протікання. Під час першого запуску стежать, щоб не було сторонніх шумів та перепадів температури, оскільки вони свідчать про неправильну установку або наявність повітряних пробок.
Відгуків не знайдено